Українське село Опішня — найдивовижніше місце у світі, рай для такс! Я, такса Маня, побувала там якось і вирішила, що потрібно трохи розповісти дітям про це село, тим паче що Опішня — центр традиційної української кераміки. Там стільки всього цікавого! Кози, корови, гуси, кури, свині, коні! А ще всіляка дрібнота: їжачки, ящірки, бабки, равлики, метелики й жуки! Я розповім вам про ліс, ягоди й гриби. Про те, як я звільняла свійських тварин, приручала курча, ловила Найбільшу Рибу, рятувалася від викрадачів, займалася йогою, опікувалася безпритульними собаками, прихистила маленьке кошеня, улаштувала в саду живий куточок, розслідувала зникнення вареників, подружилася з лисицею з найближчого лісу і про те, як разом з новими друзями боролася за екологію й святкувала День Незалежності. Я маю гострий розум, тож, вважаю, вам буде кумедно побачити світ людей моїми очима. І ще ви обов'язково маєте познайомитися з гостями й мешканцями Опішні, адже кожен із них чимсь цікавий! Моя господиня Ната — дуже творча людина, щоліта вона разом з дочкою Оксаною тікає від міської метушні до тихого українського села. Оксана любить спостерігати за метеликами й дружить із козою Раєю. Аня створює кераміку й щоранку плаває в річці. Коля — запеклий рибалка, саме з ним ми ловили Найбільшу Рибу. Надя — найгостинніша серед сусідок, завжди пригощає всіх чимось смачненьким. Кіт Сірий завжди приходить на запах риби, очеретяний кіт Малюк — величезний і добрий, Анина собака Шеллі дуже благородна, а сусідські собачки Венера й Шанель — хитрі й пустотливі. Усіх нас об'єднують веселі літні пригоди в красивому українському селі. Спогади про них зігрівають мене навіть у холодні зимові вечори.
